Де я не йду, що не почну,
Все тінь твоя за мною,
І кожний сміх – момент утіх
Тьмить хмарою сумною.

Чого, питаю я не раз, –
Життя моє лоточиш,
Ти – не моя, а я не твій,
Чого від мене хочеш?

Чи завинив тобі я що,
Чи тужиш так за мною?
Що тінь твоя вкрива мене
Все хмарою сумною.

Та тінь мовчить, звичайно, тінь,
Ні мови, ні розмови,
А, може, це моєї тінь
Покійної любові...