Спи, моя милая, спи, моя любая,
Спи, – мої думи не сплять:
Всю ніч безкраїми янголів зграями
Тихо до тебе летять.

Та несе квіти веснянії, пишнії,
Друга – ледь чутно співа,
Третя розказує казки розкішнії,
Казками сон повіва.

Одна лиш думонька, чимось засмучена,
Каже до болю в журбі,
Як моє серденько, стомлене, змучене,
В тузі болить по тобі.

Спи, моє золото, спи, моє серденько,
Спи, – я за тебе не сплю:
В ніченьку літнюю, срібно-блакитную,
Пісню складаю свою.

Перлами сліз моїх, квітами-рутами
Я уберу тебе всю, –
Власними шкодами, власними муками
Щастя тобі принесу.

Спить моя милая – радісне личенько,
Радісні мислі її...
Спи, моя любая, сон твій і ліженько
Думи вартують мої!..