Ти знову снилася мені.
Дитинство... Степ в росі...
Волошки вплетено рясні
В твоїй важкій косі...

І небо чисте й голубе
Над сном гарячих трав.
За сині очі я тебе
Волошкою назвав.

І зникла ти серед ланів
Не вчора, не торік...
А голос дальній твій дзвенів
У серці цілий вік...

Через літа, шляхи круті
Мене ти не знайшла...
А ти завжди в моїм житті
Волошкою цвіла...