Приснись мені квіткою в лузі,
Хмаринкою в небі приснись.
На дальнім крутім виднокрузі
Зорею до мене всміхнись.

Були ми не просто, як друзі, –
У парі прожити клялись,
Згадай мене в щасті чи тузі,
З далеких країв озовись.

В суворій життєйській зав’юзі
З літами шляхи розійшлись..
Приснись мені квіткою в лузі,
Хмаринкою в небі приснись...