Коли часом в важкій задумі
Моя поникне голова,
Легенький стук в вікно чи в двері
Потоки мрій перерива.
Легенький стук в вікно чи в двері
Потоки мрій перерива...

Озвуся, вигляну – даремно,
Не чуть нікого, не видать.
Лиш щось у серці стрепенеться,
Когось-то хочеться згадать.

Чи щирий друг в далекім краї
Тепер у лютім бої згиб?
Чи плаче старший брат, припавши
Лицем до прадідівських скиб?

Чи, може, ти, моя голубко,
Моє кохання чарівне,
Далеко десь з німим докором
В тій хвилі згадуєш мене?..

Чи, може, гнучи в собі горе,
Ти тихо плачеш у тиші,
А це твої пекучі сльози
Мені стукочуть до душі?..