Ой, чому ж моє серденько
За тобою так болить?
Говорила мені ненька, –
Що не тре тебе любить!

Якби я її послухав
І тебе не полюбив,
То потилицю б не чухав,
За тобою не тужив.

Говорила мені ненька, –
Ти до неї не ходи,
Вона в світі не одненька,
Подивися навкруги.

Он які дівчатка файні
Підростають на селі,
Он хоча б сусідська Гандзя, –
Прямо кров на молоці!

Та мене причарувало
Сяйво голубих очей,
Твої очки обіцяли
Безсоромний шал ночей.

Тож, коли ти підморгнула
І бровою повела,
Моє серце спалахнуло
Та і досі ще пала.

Обіцянка то цяцянка, –
Підманула, підвела.
Крім одного поцілунку
Більш нічого не дала.

Говорила мені ненька
Що не тре тебе любить,
І нащо моє серденько
За тобою ще болить?