Луг липневий з бризок оксамиту,
Вітерець духмянощі несе...
Всі слова прості, мов подих літа,
Я вкладу в рядки своїх пісень.

Хай палахкотять липневим квітом
У рядочки вплетені слова –
Я тобі дарую подих літа –
Хай кохання в ньому ожива.

Степ липневим сонцем розігрітий,
Вечір, я беру до рук баян –
У пісень гарячий подих літа –
Хай летять до тебе крізь туман.

Може десь у травах соковитих,
У віночку з квітів лугових
Ти почуєш ніжний подих літа
Їх пісень закоханих моїх.

Мов сорочки квітами розшиті,
Стануть попід нотами слова.
Шал кохання, наче подих літа –
Подарує нам нові дива.

В надвечір’ї теплому розлиті
Пісеньки-струмочки степові.
На щоці гарячий подих літа,
І кохання шал у голові.

Поринає в безкрай дивосвіту
Спів сопілки в супроводі слів
В нім відчуєш ніжний подих літа
З острівцями найсолодших снів.