1
Ти не давала мені часу ні секунди у день,
Я не займаюсь більш нічим, і не складаю пісень.
І я працюю як скажений від зарі і до зарі,
Коли додому я прихожу в вікна світять ліхтарі.

Я прокидаюсь рано вранці, і доки сонце зійде
Вмиваюсь, снідаю, вдягаюсь, не встигаю ніде.
За переповненим трамваєм я по рельсах біжу,
За дві секунди до дзвінка перетинаю межу.

І на роботі я не можу відпочити хоч мить,
Від тих комп’ютерів вже дупа і макітра болить.
І виявляється, скажу Вам, як на мене, дивна річ:
Єдиний час, що залишається,– то ніч!

Приспів:
"Ти залиш мені ніч",– знов кажу тобі я,
Відтепер і назавжди ніч буде тільки моя.

2
Але й вночі я не завжди відпочиваю весь час,
Бо хвилі дивного кохання переповнюють нас.
У своє ліжко я лягаю, наче кидаюсь в бій,
Навіщо Єву спокусив непередбачливий змій?

Бо твоє тіло знов хвилює, і запрошує знов,
Бо твоє тіло,– то бажання, твоє тіло,– любов.
Бо твоє тіло,– то спокуса і нові почуття,
В твоєму тілі я забуду про реалії життя.

Але про що то я, панове, я зовсім не про те,
Зовсім не те мене сьогодні так хвилює й гніте.
А я хотів розповісти Вам, що в житті моїм, гей!
Не вистачає навіть часу, а не тільки грошей.

Приспів