Закриваю обличчя
І не бачу нічого
Лише шорохи вітру,
Що чую і знову.
Повертаюсь туди,
Де похмурі надії
Відлітають у небо,
Де безбарвні є мрії.

Підніми свої крила,
Полети у те місто,
Де ховали нас зливи,
А ми сонця хотіли...

Залишаюся я
Сам на сам із собою,
Відчуваю буття
Як тече течією.
Я так хочу, щоб вітер
Міг хмари прогнати,
Щоби спогади врешт
Могли мені спокій дати.

Підніми свої крила,
Полети у те місто,
Де ховали нас зливи,
А ми сонця хотіли.
Подивися у небо,
Там, де зорі світили,
Нам дороги нема вже –
Всі сліди дощі змили... (2)