І
За червоне і чорне згораючи в пеклі
Ми готові на плаху іти без вагань.
І під дзвін великодній ми знову воскресли,
Ми звелися на ноги в багаттях повстань.

ІІ
Так востань же, востань, моя гордая мати!
Піднімись з попелищ і над світом засяй.
Дай прозріння сліпим та пробач винуватим,
Нас у братньому колі ти знову з’єднай

ІІІ
А на чому клялись і за віщо вмирали
Ще пізнають всі ті, хто над нами сміялись,
Ще не раз наші сурми звитягу заграють
І не буде таких хто б від смерті ховавсь.

IV
Так бийся ж серце моє у такт зі своєю землею,
Ми пам’ятаєм всіх тих, хто ішов перед нас.
І тих хто волю скропив не шкодуючи кров’ю своєю,
Їх невідомим могилам уклонимось –
Прийде той час.

V
Помережане кулями й шрамами вкрите
Наше гордеє слово ніколи не вмре.
Ми народжені волей свободу любити,
З нами Бог та Вкраїна, а щастя прийде.