Ой, на тещі нарікають всі чоловіки,
Насміхаються і лають, а я – навпаки.
Бо у мене така теща, хоч клади до ран,
Це тому, що по весіллі я їй так сказав:

Приспів:
"О, тещо! Ласкава тещо! Знайте, ви в мене – перша,
А щоб була й остання, мусите щодня зрання:
Зятя поцілувати, каву до ліжка дати,
Сніданок підігріти, чемно погомоніти,
Купить нову машину, платити за бензину,
І працювать на дачі, щоб не були ледачі!"

Теща й оком не моргнула і відповіла,
Що в дурного на обіді не була вона.
"Ти як хочеш, зятю, щоб я доброю була,
То живіть собі окремо. Я буду сама."

Приспів:
"О, зятю, коханий зятю! В гості приходь на свята,
Буде тобі і кава, гостина величава.
А будеш, любий зятю, донечку шанувати,
Любить мою дитину – куплю тобі машину!"

Так от ми порозумілись, й вже багато літ
Я до тещі тільки в гості їду на обід.
І ви, любі мої друзі, Бога не гнівіть,
Щоби теща була добра – разом не живіть.

Приспів:
О, тещо! Ласкава тещо! В мене була ви перша.
Будете вже й остання, то спіть спокійно зрання.
Ми приведем онуків, а дасть Бог і правнуків,
Ви ж їм добро і ласку переливайте в казку.