Виконавець: Василь Дунець
Слова і музика: Василь Дунець |
Був вечір холодний, хоч літо буяло,
А в серці нежданно весна розцвіла
Ти білі ромашки мені дарувала,
Три білі ромашки, навіщо слова.
Приспів:
Любить – не любить
І з жалем до болю,
Немов у безодню летять пелюстки..
Любить – не любить,
Та, що це зі мною,
Навіщо марную чарівні квітки.
Три білі ромашки, збагнути не важко,
Які це жадані слова, чарівні.
Ти ніжно горнулась, а серце, як пташка,
З грудей виривалось на волю мені.
Приспів
Отак ворожив я, а зорі сміялись
І раптом – нема вже ромашок в руці.
Пелюсточки білі траву прикрашали,
Мені ж залишились стеблинки одні.
Приспів:
Любить – не любить
І з жалем до болю,
Немов у безодню летять пелюстки,
Любить – не любить,
Та, що це зі мною,
Я знову шукаю чарівні квітки.