Ой вийду я на гороньку,
Подивлюся в квартироньку.

Ой там мій миленький іде
Ще й чотири коні веде.

А на п’ятім, вороненькім,
Їде, їде мій миленький.

Приїжджає до Дунаю,
До широкого до краю.

Став він коня напувати
Та й сам почав потопати.

– Рятуй мене, моя мила,
Єсли-с вірно полюбила.

– Ой рятуйте його, люди,
Бо то мій миленький буде.

– Ой рятуй же мене сама,
Єсли-с вірно покохала.

– Як би-м тебе не любила,
За тобою б не тужила.