Виконавець: Моноліт
Слова і музика: Костянтин Гордейчук |
Де ж ти сонце, чому тебе я не бачу?
Твого світла так сильно бракує мені.
Вітер волі роками від холоду плаче,
Його сльози виплакують очі мої.
Я не можу дозволити собі стояти,
Смак чекання ніколи не був по мені.
Відчуваю, ось-ось вже зламаються грати,
Та хто підкаже чому мої думи сумні?
Приспів:
Де і коли, як і чому? Чи уві сні, чи на яву?
Зірка зійде, відчую я – дотик весни, дотик тепла?
Ледве тоді, випаде сніг – я не впаду, я буду йти,
Але якщо, мене вдарить гроза – я полечу на небеса!
Чує серце подих люті неначе,
Хвиля темряви здіймається десь вдалині!
Але вірю я у вітрила удачі,
Навіть якщо вони і занадто малі.
Приспів
Темно, темно, вітер віє – затуляє мені вії!
Світло, світло, хтозна де ж ти – де шукати тебе решту?!
Я не чую, я не бачу, як спіймати тую вдачу!
Але накопивши сили, розгортаю свої крила!
Приспів
Та побачу промінь сонця!