Виконавець: Віктор Павлік
Плачу, гірка печаль, як не жаль,
Твоє ім’я забуду я.
Озирнись, зачекай, не зникай,
Слова, що в журбі сказав, то не тобі.
Тисячі подолаю доріг знов і знов,
Ти пробач, що я не зміг зберегти нашу любов.
Ти – життя моє, незрадлива наче тінь,
Я залишу все як є, лиш мене не покинь.
Це для тебе в небі сто зірок,
Лиш для тебе кожен мій крок,
Це тобі літня злива і усі ніжні слова.
Я живу у темряві ночей,
Ти живеш у моїм сні,
Без твоїх ясних очей так боляче мені.
Приспів:
Сон моїх мрій – тиха повінь весни,
Як печаль моя, ти приходиш у сни.
Сон моїх мрій – це лише твоя тінь,
Сон моїх мрій відліта вдалечінь. (весь куплет – 2)
Тисячі подолаю доріг знов і знов,
Ти пробач, що я не зміг зберегти нашу любов.
Ти – життя моє, незрадлива наче тінь,
Я залишу все як є, лиш мене не покинь.
Це для тебе в небі сто зірок,
Лиш для тебе кожен мій крок,
Це тобі літня злива і усі ніжні слова.
Я живу у темряві ночей,
Ти живеш у моїм сні,
Без твоїх ясних очей так боляче мені.
Приспів (2)