Слизьке покриття твого даху
Даху, що називається життям,
Весь час підштовхує ближче до прірви,
Називаючи стрибок раціональним рішенням!
Продовжуючи іти далі,
Ризикуючи загнати під шкіру брудний метал!
Обставини навколо не залишають вибору,
Цинічно наказуючи: "Негайно стрибай!"

Приспів:
Пірнай у небуття!
Пекло – це не найгірша зупинка!
Суцільне існування
Не привід для затримки!

Занурюючись у темряву ти полишаєш
Блакитне небо у чорних хмарах надій,
Які презирливо дивляться на грішну Землю,
Які готові виплеснути ненависть та біль!
Їхні сльози – твої сльози,
Що ллються невпинно кров’ю із ран,
Вмиваючи останній раз твоє тіло,
Вони не наказують, а благають: "Стрибай!"

Бридж:
Стрибок – не кінець,
Це тільки початок
Чогось невідомого,
Але вартого спроби!

Тіло – до підлоги,
Душу – до небес!
Стрибок – це початок,
А не кінець!