Стоїть явір над водою, в воду похиливси,
Стоїть жовняр у кайданах, сумно зажуривси.
– Не хилиси, явір, в воду, бо ще-с зелененький,
Не журиси, жовнярику, бо ще-с молоденький.
– Як мені си не хилити: вода корінь мулить,
Як мені си не журити: само серце тужить.
Судять пани, судять пани, судять капітани,
Та всудили на жовняра залізні кайдани.
Судять пани, судять пани, судять панські діти,
Та що яло жовнярові в кайданах сидіти.
Ой вивели жовнярика на нове підсіння,
Ой заплакав ревне жовняр – кайдани злетіли.
Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину
Молодому жовнярові та й на домовину.
Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворище
Молодому жовнярові та й на деревище.