Як удари вогню по очах незахищених
Через третіх людей передані сни
Залишились слова приховані віршами
Ми втікали від них до весни

Ми не бачимо сліз на очах одне одного
І не чуємо тремту одне одного рук
Нас немає, бо ми народились холодними
Нас нема, бо для серця потрібен стук

Хтось знайде нас, коли вже не треба іронії
Ми будемо здаватися тінню крил
Як удари вогню доторкаюсь долонями
Я не знаю хто очі мені відкрив