Під горою край села без туману вітрилось,
Що чаклунка тут зросла се мені не вірилось.
Очі в хлопців аж блищать зорями та росами,
Мов не бачили дівчат із такими косами.

Приспів:
О ти, чаклунко з диво-гір,
Чи то про тебе поговір,
Чи то із казки ти прийшла
І чари в коси заплела?
В коси заплела.

Як збирала горицвіт гори розтупалися,
Яблуневі крила віт низько їй вклонялися.
А потічки весняні стали стоголосими,
Вже наснилась ти мені, чарівниця з косами.

Приспів

Та ніхто-ніхто не знав, що була засмучена,
Як мережила вона рушники заручені.
В косах сонце золоте, коли небо хмариться,
Хто ж ті коси розплете, що ночами маряться?

Приспів