Степ широкий розстеливсь аж до небокраю,
Лиш один козак іде, по степу гуляє:
Чи побачу я колись рідну Україну?
Чи загину в чужині за Вкраїну милу?

Він іде, не знає сам скільки йти ще треба,
Все, що бачить навкруги, то земля і небо.
Сонце випалило степ, води ні краплини,
Лиш один козак іде в латаній свитині.

Старий сокіл в вишині склав могутні крила,
Лише біла сивина очі затулила.
Чи побачу я колись рідну Україну?
Чи загину в чужині за Вкраїну милу?

Чи побачу я колись рідну Україну?
Чи загину в чужині за Вкраїну милу?
Чи побачу я колись рідну Україну?
Чи загину в чужині за Вкраїну милу?

За Вкраїну милу... (3)