Слухай, слухай жінко-жона:
Я тут вже давно мудрував,
І ось, все згадавши про нас,
Пісню отаку написав!..
Був я інтересний жених,
Мав я наречених косяк...
Та що не женився на них
Нині не жалію ніяк!

Приспів:
Сядемо ж на ганочку, ще не в кожушаночках,
Бо іще зима в житті не прийшла для нас!..
Сигаретку викурим та наллєм слив’яночки –
Хай подовше не мина надвечір’я час.
Лиш мене ти не питай я тебе люблю, чи ні,
Бо високих слів, звиняй, більше не терплю...
І тому на твій прикол дам тобі простий відвіт:
Як з тобою я живу – то, вважай, люблю!

Кажуть, ніби муж і жона –
Це все як одна сатана...
Дійсно, часто він і вона
Зразу ж як чортяка одна!
Нам же довелося пройти
Стільки на житейській путі,
Щоби ми, нарешті, жона,
Стали, як одна сатана!

Приспів

З’їли ми удвох не один
Солі ох! камінної пуд...
Згадуй наші сонячні дні,
Ну, а дні похмурі – забудь!..
Я тут ось такого дійшов,
Кожний свій згадавши роман:
Як я луччої не знайшов –
То знай, що її і нема!

Приспів

На питання всі твої в мене є один відвіт:
Як з тобою я живу – то, вважай, люблю!
Як з тобою я живу – то уже люблю!
Як з тобою я живу – значить, і люблю!