Так вже воно встановилось,
Так вже годиться робить:
Як дитинча народилось –
Треба дитятко хрестить.
І ось із церкви, з хрещення,
Вийшла, уся – мов той мак,
Нашому чаду – хрещена,
А нам з жоною – кума.

Ніби учора від неї
Чадо хрещене прийняв...
Де ж той чаклун або фея,
Що часу плин сповільня?
І вже на дзвоник останній
Пишем запрошення ми:
Чадо – хрещеній зарані,
Я і дружина – кумі!

Приспів:
Кума, кума, кума,
Хоч років перевали
На скронях і серцях нам слід лишають свій,
Та ми ж іще, кума,
Не все переспівали!..
Так вип’єм же давай, та ще й не по одній!

Доле, даруй нашим дітям
Більше усміхнених днів,
А нам – частіше радіти
З радощів донь і синів...
Та щоб гукнуть на весілля
Десь у пристойнім дому
Ще і хрещену у силі,
І, ще ходячу, куму!

Так вже воно встановилось,
Так вже годиться робить,
Як дитинча народилось –
Треба дитятко хрестить...
І в майбуття повсякденні
Бачиться, мов крізь туман,
Внуку чи внучці – хрещена,
Чаду ж з подружжям – кума!

Приспів