О-ой ти – як море синє,
О-ой, небо України.
Хмари, як ті хвилі,
Ген, – на небосхилі
І пливуть поволі,
Наче хвилі в морі.
І завжди ти різне:
То, як море – грізне,
А то й світиш птахам
Ти чумацьким шляхом.

Ой скільки в тебе сині,
Ой, небо України!
Як вбере світання
В золотаве вбрання,
Ти то сяйвом сяєш,
То вогнем палаєш.
І завжди ти різне:
то, як море – грізне
А то й світиш птахам
Ти чумацьким шляхом.

Ой скільки в тебе сині,
Ой, небо України!
Як тебе згадаю
Я в чужому краю,
Лину я до тебе,
України небо!
Та й на ясні зорі,
Та й на тихі води,
Серце птахом лине
На мою Вкраїну!

Ой скільки в тебе сині,
Ой, небо України! (3)

Ой скільки в тебе сині...