Блажен той муж, що Господа боїться –
Насіння його сильне на землі.
Рід безневинний поблагословиться
Достатком в домі, хлібом на столі.
І його правда буде з ним віками –
Вогонь і в темряві праведному є.
Ласкавий сам, він добрими руками
Братам позичить, вбогим подає.

Блажен той муж, що заповіді любить –
Зміцнила правда усі діла його.
Він не схибнеться, він весь вік пробуде
У світлі праведнім образу свого.
Лихая думка серце обминає –
На Бога ж уповання всіх зміцнить.
А Бог нещастям ворогів карає,
А він це бачить, Господа славить!

Блажен той муж, що Господа боїться
І в щедрості убогим подає.
І правда в його домі, наче криця,
І сила його сонцем повстає.
Во гніві тане заздрісник-небога –
Зубовний скрежет, і жаль в його очах...
Блажен той муж, що убоїться Бога!
Безбожна ж хіть розтане, як свіча!