Вона мене, маленького, хрестила,
Як сина рідного, увесь свій вік любила,
Учила вірити, терпіти і прощати –
Завжди розсудлива, моя хрещена мати.
Невтомні руки до хреста зложила.
Лежить – не дихає, безкровна і безсила.
Тепер мене уже не буде зустрічати
І гріти серденьком моя хрещена мати.

Приспів:
Хрещена мати, до тебе, ненько,
Летить на крилах моє серденько,
До тої хати, у той садочок,
До того дуба, де той горбочок.

Тепер вона мене не розпитає,
В якій пітьмі моя душа блукає.
Тепер вона мені не пригадає
Той світ бувальщини, якого я не знаю.
Безмежний світ – маленька домовина.
Лежить вона у білих квітах, мов дитина.
Згасає літо, теплий дощик накрапає –
Вона ще тут, мов спить... та вже її немає.

Приспів

В садку пожовкле листя облетить,
Повіє пусткою колись затишна хата,
А край дороги чорний камінь сповістить,
Що тут похована моя хрещена мати.

Приспів