Виконавець: Василь Лютий
Слова: Василь Лютий |
Сьогодні світло, сьогодні тепло,
А завтра взагалі намічується пекло.
Літає в небі бліда потвора,
І люд показує своє обличчя хворе.
А по землі ми ходимо разом
І все, що бачимо, оспівуєм екстазом.
А чи тверезі, чи дуже п’яні –
Ми пориваємось, мов коні розпрягані.
Приспів:
Чия вина,
що голова у нас і досі дурна?
Ми не раби –
раби німі, а ми співаєм пісні!
Ми ще не вмерли!
Ми ще жиєм!
Куди не треба, тикаєм носа,
Хоча про послуги такі ніхто не просить.
Неелегантно стаємо в позу,
Забувши, що повинен керувати розум.
Беремо в руки мотузку й мило,
Коли життя натурне стало нам не в силу.
Ми так багаті на клич свободи,
Спиною підпираючи "вождей народу".
Приспів