Виконавець: Мурени
Холодний вітер в очі мені,
Меланхолічно сяють міста вогні.
Слова, мов риби, тихо сплять в глибині
Я нерухомий, мов острів.
А твої сльози – холодна роса,
Байдуже дивляться униз в небеса.
І жоден з нас дива більше не жде.
Вже ти сама, я сам.
Десь тихо блюз лунає у ночі,
Ну що ж ти, серце, мовчиш?
Приспів:
Летить далеко, як лелека,
Моє серце над землею,
І шукає край землі і самоти.
Твої малюнки палить спека
І вкриває лід стосунки,
Хоч тебе я сто разів уже простив.
Сценарій щастя простіше води
І happy end є у п’єсі завжди.
Але хто може дістатись туди,
Якби було б це так просто.
У гучномовці хвиля пливе,
Мене вже пошепки ти не позвеш.
Ми не знайдем синій зоряний храм.
Вже ти сама, я сам.
Десь тихо блюз лунає у ночі,
Ну що ж ти, серце, мовчиш?
Десь тихо блюз лунає у ночі,
Ну що ж ти, серце, мовчиш?
Приспів (2)