Виконавець: Історичні пісні
Слова і музика: народні |
Ой три літа пролетіли,
Як козака турки вбили.
Під явором зелененьким
Лежить козак молоденький.
На нім тіло почорніло,
А від вітру струпом вкрило.
Над ним коник зажурився,
По коліна в землю врився.
– Не стій, коню, наді мною,
Бо я вибився із бою.
Біжи, коню, дорогою,
Вдар в ворота головою.
Вийде мати – засмутиться,
Вийде мила – зажуриться.
– Де ж ти, коню, пана кинув,
Може, пан твій в бою згинув?
– Його турки заганяли,
Пана мого ледве зняли.
– Візьми, мати, піску жменю,
Посій його по каменю.
Як той пісок, мати, зійде –
Тоді син твій з війни прийде.
Пісок сходить і не сходить,
А син з війни не приходить.