Вже за обрієм світає, проплива 6000 літ.
Там, за обрієм чекає інше небо, справжній світ.
Я розтанув, я позбувся в серці залишків зими,
Я із матриці вернувся, Авва-Отче, обійми...

– Скільки коштує світанок?
– Скільки тиха ніч?
– Де купити добрий ранок?
– Дефіцитна річ!
– Тихі води, ясні зорі скоро продадуть,
А за правду, – Що за горе! – грошей не дають!
– А цноти ціну спустили вже до мідяків,
Навіть Бога оцінили в 30 срібляків!

Розкрутилось, розігналось, оглянутись хоч би дай...
Христе-Брате, переймай нас, – Камо грядеши? – спитай...
А я все ж таки позбувся в серці залишків зими,
Я із матриці вернувся, Авва-Отче, обійми...