Осіннім вечором ти тихо плачеш...
Так сумно, що навіть небеса ридають.
Ти думаєш, що мене побачиш
І думки твої нас обох вбивають.
Я за крок від тебе та не можу торкнутись,
Бо душа моя до неба прикута.
Більше за все хочу я повернутись
Та тримають мене небесні пута.

Приспів:
Жителі Раю, Вас я благаю:
Облиште мене хоч на день,
Без моєї коханої я помираю –
Помру без її ангельських пісень!
Жителі Раю, Вас я благаю:
Поверніть мене хоч на мить,
Без моєї коханої я помираю –
Помираю, бо душа болить.

Життя моє неначе сон
І Рай неначе пекло.
Небо – ангельський полон
І воно до мене звикло.
Та я пручаюсь – я хочу жити.
Хочу вустами тебе торкатись.
Хочу взяти й полетіти
І до Раю вже не повертатись.

Приспів

Поглинуло світло мене усього
І я не в змозі ворухнутись.
Я ж не бажав нічого злого...
Просто хотів... Хотів повернутись.
Та ось я відчув ангелові крила.
Вони були одразу ж зі мною.
Я побачив тебе, моя мила.
Ти сказала: "Я вічно буду з тобою!"

Приспів