I
Холод в душі та серця не має,
Порожньо в очах, кожен сам обирає
Стежку в житті, маршрут у польоті,
Лиш треба знайти ціль у дорозі.
Винен ти сам у своїх проблемах,
Ти сам наробив дірки у венах.
Плаче мати – ти сам винуватий.
Наново життя складно почати.

Приспів:
Люди – не люди,
В очах порожнина,
Буде, що буде,
ти вже не людина.
Ти вже не смієшся
Та ти вже не плачеш.
Я, може пробачу,
А ти не пробачиш.

Собі!
Собі!
Собі!
Собі, ти собі не пробачиш

II
Хочеш піти, я відчуваю,
Відповіси на питання, я загадаю:
"Чи коштує маса білої смерті,
Сльози матері, відповідь де ти?"
Ти вже наклав зашморг на шию,
Страшний цей біль, я розумію.
Хочеш померти? – В душі ти вже мертвий,
Холодний, бездушний, собі винуватий!