Два життя, два сонця, два крила,
Цей шалений світ добра і зла,
Дві струни, дві ноти, дві зорі,
Чорно-білі дні в календарі.
Два обличчя бачу на стіні,
Двоє посміхаються мені;
Все життя здається диким сном,
Назви його ім’ям Фантом!

Два сонця палять мене – я горю.
Два виходи я бачу – промінь й зорю.
Два неба вгорі і лише два крила,
Тепер вже я знаю – надія мала.
Надії немає. І двоє очей,
Обіймуть повіки із моїх плечей.
Руки дві впадуть, не прагнучи болю –
Вдруге зробити я це не дозволю!

Два життя, два сонця, два крила,
Цей шалений світ добра і зла,
Дві струни, дві ноти, дві зорі,
Чорно-білі дні в календарі.
Два обличчя бачу на стіні,
Двоє посміхаються мені,
Все життя здається диким сном,
Назви його ім’ям Фантом!

Приспів:
Два сонця вгорі, два неба вгорі,
Між сонцем і небом горять дві зорі,
Подвійні слова, подвоєний крок,
У сні й наяву я лечу до зірок,
Два сонця вгорі, два неба вгорі,
Між сонцем і небом горять дві зорі,
Подвійні слова, подвоєний крок,
У сні й наяву я лечу до зірок...
Я лечу до зірок!

Життя два прожити, неначе одне,
І кожне із них чи не завтра мине,
Загинути двічі, як ранок у морі –
Я знаю напевне: це було не вчора.
Ти думаєш двічі і дивишся вдруге,
Лише двоколірні малюєш смуги,
Подвійні слова, подвоєний крок,
У сні й наяву я лечу до зірок!

Два життя, два сонця, два крила,
Цей шалений світ добра і зла,
Дві струни, дві ноти, дві зорі,
Чорно-білі дні в календарі.
Два обличчя бачу на стіні,
Двоє посміхаються мені,
Все життя здається диким сном,
Назви його ім’ям Фантом!

Приспів (2)