Виконавець: Іво Бобул
Я іду по життю, як по каменях іду,
Не минаючи біль і тривогу,
Поєднавши в душі тиху ласку і біду,
Все шукаю до Бога дорогу.
Давня віра, яка ще з дитинства жива,
Знову дзвоном церковним озветься.
І молитви господні і віщі слова
Притулю я до грішного серця.
Приспів:
Господи, дай нам уміння
Вчути твій голос з небес,
Щоб не всихало коріння,
Щоб день для щастя воскрес.
Господи, дай нам любові,
Щоб не пропасти в журбі.
В тисячалітній обнові
Молимось і ми тобі.
З нас ніхто не святий, кожен має свій гріх,
Хоч вдягаємо маску на лиця.
Все частіше мені і за себе, за всіх,
Тихо хочеться стать помолиться.
Час земних катастроф, зла й людських протиріч –
Не надійсь на удачу та силу.
І зринають слова, наче кредо сторіч:
"Боже, Боже, спаси і помилуй!"
Приспів (3)
Господи, прости нас, ми твої діти, Господи...