Виконавець: Іво Бобул
Коли хочеш добра треба йти навперед
І назад оглядатись раптово не варто.
Хоч здолать довелось не один перемет
Та не згасла в душі віри сяюча варта.
У майбутнє повір, викинь сумніви ти,
Бо ще древо життя підійма свої крона.
Після всіх лихоліть має сонце зійти,
Має благо прийти за небесним законом.
Приспів:
Україно, в тебе віримо ми, Україно,
Ти нашого роду колиска жива.
Україно, ми віримо свято і щиро,
Бо ти маєш на щастя високі права.
Є ще сила в руках і у серці вогонь,
І його лиходій словом злим не погасить.
Час тривогу свою прикладаєш до скронь,
Пише віщі рядки на вустах твоїх гасел.
Хай хтось хрипло кричить: "Зупинись, повернись"
Та назад вже згнили рейки зламаних колій.
Нам іти лиш вперед, де світаниться вись,
Де ясніє вікно української долі.
Приспів (2)