Виконавець: Галілео Галілей
Твоїм останнім кроком буде крок до неба,
Востаннє погляд зафіксує волю птаха,
Ще трішечки пожити – твоя слаба потреба,
А осінь забирає до неба, до неба.
Ведомий попід хмари ти заспіваєш тихо,
Слабими пальцями як струни ти граєш вітер,
Пляшки в твоїй торбинці, в пляшках дешеве лихо,
А на душі у тебе відлига, відлига.
Приспів:
Політаємо разом ти і я,
Політаємо разом там, де зоря,
Політаємо разом, боятись не треба,
Політаємо разом, тримайся за небо.
За небо...
А потім знов заплаче вітер і гукне до тебе осінь:
"Попращаємось до завтра, а зустрінемось на небі.
А коли ти так не схочеш, подивись тоді на захід,
Ти побачиш мої очі, ти відчуєш мої губи."
А потім знов настане ранок, а за ранком прийде вечір,
Насолодою бажання стане тобі твоя вірність,
Через тисячу ночей ти повертаєшся на землю,
Може звіром, може древом, або рибою, а може...
Вільним птахом, вільним птахом.
Приспів