Мої очі як зірки, що впали на землю, і мертві.
Мої пальці порізані струнами плакали кров’ю.
За вікном десь на захід знесилене падало сонце,
А душа моя болісна заздрила сонному небу.

Приспів:
Лети за сонцем, щоб згоріти,
Ти бачиш його навесні у теплому сні,
Нікого не слухай.
Лети...

Я не знаю чи можна примусити сонце не спати,
Народити кохання, а потім забути про нього.
А на небі, як тільки змогла ти спокійно заснути,
Народився новий неушкоджений вірою ангел.

Приспів (2)