Шарп грав з вікна
На повну мощь "ла-ла-ла-ла".
А ночка тьомною була,
З роботи йшов додому я.

А в тим окнє
Стояла вумен о-ля-ля.
В халаті "Бурга-модерн",
Я й описать не годен.

І папироска довга
В її губах диміла.
А я, як вкопаний, стою,
Не отривая глаз, всьо жду.

Коли волшебним жестом,
Рукой, как будто в даль маня,
Ти, окрильонна чувством,
Бичок в окно швирньош в меня.

Бац! Бачу: йдьот
До неї фраєр: тьоп-тьоп-тьоп.
У "Торшен-Адідасі",
З шампанскім, лясім-трясім.

Так! Пружиніщу
В своєй груді у-у-у-у.
До него ти біжала,
І двери відкривала.

Я рвав, мітав і зазирав,
Як він окурок той забрав,
І осушив вина бокал.
А потім я побачив
Таке, що аж сі встрашив.
Уверен, що журнал "Плейбой"
За той сюжет дав би ой-ой..

Він ніжно цілував її губи...
Від задоволення вона міцно стіснула ногі...
І зламала йому окуляри!