Якось раз зимою, в холодні білі дні
Намалював на вікнах мороз казки страшні:
Де сі взяв, не знаю, бородатий дід,
Що дружив з бабайом і курив на світ.

Приспів:
На горі співали дикарі,
Як в небі крячуть журавлі:
"Ну, то йой,
Баба Яга з мітлой,
Всьо мєчтала,
Шоб її хтів космонавт...
Йой, гвалт!"

А в Чорнім замку на скалі ридав старий Кащей,
Він десь згубив своє яйце і не мав дітей.
Змій у него жінку вкрав і запхав в дупло,
А Кащей лишивсі сам, пропив її пальто.

Приспів

Йой, гвалт!
Збила в небі космонавт.
Йой, гвалт!
А Кащей став алканавт.
Йой, гвалт!
Його яйце знайшов піжон.
Йой, гвалт!
Пришив на капелюх бамбон.

Сп’яну Солов’я бив по писку Муромець Ілля,
Тихо-тихо-тихо зрана шо творив питав в коня.
Надоїло вже так жити батярови-солов’ю,
Перед тим, як сі втопити він козлом назвав Іллю.

Приспів

Йой, гвалт!
Збила в небі космонавт.
Йой, гвалт!
А Кащей став алканавт.
Йой, гвалт!
Його яйце знайшов піжон.
Йой, гвалт!
Пришив на капелюх бамбон.

Зла королева Снігова в гарем хлопчину повезла,
А вовк за шапку вполював і піжона розірвав.
Для трийці трьох богатирів Людмила родила синів,
Ніхто не знав, шо Чорномор для них зробив дітей набор.