Були в нас дні – у яблуневім цвіті,
Й місячні ночі – вічності дарунок.
Не знали, що не довго жить нам в літі,
За щастя осінь вишле розрахунок.

Приспів:
Як небо є
Продовженням землі,
Так я – твоє
Продовження в цім світі.
Ячать розлучно
В небі журавлі
І сплять сади,
В осінні сни сповиті.

А пам’ятаєш запах материнки
І блискавку, що вплів у сяйво кіс?
І я була така жадана жінка,
Коли мене ти росним полем ніс.

Приспів

В наш перший дім – курінь із очерету,
В першу постіль – духмянь соснових віт.
Я всьому світу звірюсь по секрету:
Твого вогню не згасить сотня літ.

Приспів