Розцвіли восени у саду хризантеми чудові,
Мов минуле життя, моє довге, моє кольорове.
Я на квіти дивлюсь, нескінченно радію красі їх.
Вони в душу мою надихають любов та надію.

Приспів:
Вони довго цвітуть,
Аж до самих морозів.
Вони довго не в’януть
І в хаті, й в дорозі.
Їх на північ привозив
Мені мій коханий.
Хризантема – моя квітка щастя
І квітка бажання.

Заховаю лице у тобі, моя біла перлино!
Ледве чутно шепчу та губами до тебе прилину.
Я твоїм ароматом надихатись вдосталь не можу.
Чарівною красою своє лише серце тривожу.

Приспів