I
Реперів нема, є королі хіп-хопу
Почати все із того, що всіх послати в жопу
Грандіозне его, великі плани
Диви, про що читають маленькі растамани

Домоткані Емінеми вигадують проблеми
Бо дуже довго міряти про власні ідеали
І зовні не пригнічено все тупо запозичено
Хіба про це ви мріяли, шановні аксакали?

Ріал чи не ріал, мені не зрозуміал
Пре або не пре – єдиний аргумент
Реп – гаряча страва, війна а не забава
І голий понт – головний інгрідієнт

Тихше, спокійніше, обличчя попростіше
Коли слова народні – відразу ширше ніша
А це вже інші гроші, конкуренти – киш!
Навкруги вороги, а я, блін, Кібальчиш

Приспів:
Що ви там робите? Істе насіння?
Непорозуміння, непорозуміння...
Кого убиваєте у боях іх тінню?
Непорозуміння, непорозуміння...

II
Питання намба два, навіщо голова
Одна добре, дві – краще, без голови теж можна
Бо практика показує, доводить і доказує
Що думок не треба, вистачить образи нам

От чому, наприклад, поганий маю вигляд
Батьки, як бджоли, пашуть мені на лапсердак
І все, конфлікт зав’язано і автор зобов’язаний
Світу розповісти, що в ньому не так

Напише він римовано, що щастя гарантовано
Мажорам, що нема життя нормальним пацанам
Що навкруги гидота, отрута і сволота
Концепція готова, читайте по складам

III
Тиць-миць, бліцкріг – із лайна у топи
Остолопи рулять так само там і тут
І по усіх стандартах телепні у чартах
Амеріка, голі баби, Голувуд

І хіп-хап сторі – це бруд на дворі
Протести позабуті, їсти хочуть люди
На десерт всіх знову посилають в жопу
Пафос із повітря – магія хіп-хопу