I
Ми перемагаєм самотність в готелі
Ми робимо вигляд, що ми такі рідні
Але я не такий як ти
Бо, нас заплутало віскі

Коли я показав тобі крила
В нас дуже різне пір’я,
В нас дуже різні кольори
Не хцеш жити в готелі

Тож, ти хочеш піти
Мене залишити, насамоті
Ні-ні-ні, буду сам я
О, ні-ні-ні, буду сам я. О, ні-ні-ні

Я тримаю янгола за крила
Не випускаю з номеру готеля
Вона не хоче, вона лишає
Тож я її вбиваю

Я тебе поховаю
У нашому номері
Бо мені тут так добре

Ти стала готелем
Тобою дихає стеля
На тебе схожі всі стіни
Пахне тобою всередині

II
Всі променади промайнули. Трохи гріє, трохи сяє
І як я міг сказати, що я знаю, як буває
Відпалав октоубер, кашель псує тембр
Сембернаром важко дихає новембер

Ці природи кільця підризають крильця
Багато хто додав в цей час до мотузки мильця
Багато хто не зміг потім про це пожалкувати
І взагалі-то погана думка тіло (живе) псувати

Не треба нікого вбивати, всі помруть самі
Я і вона, ми неначе два вогні
Я – зелений, вона – червона, між нами жовте
Ми пішли самі по собі, вдягнувши теплі кофти

Поруч два готелі, "Каліфорнія" та "Сяйво"
Самота чи божевілля, що саме обираємо
Кохання – гостра штука, я думаю, ти знаєш
Осінь – час відпускати тих, кого кохаєш