Прошу я, хоч на трохи ще,
Болю мій, ти полиш мене.
Птахою сизокрилою
Полинь, полинь ти на Україну,
З неволі на Україну.

Краю мій, ти постань на мить
Мрією, світлим спогадом.
Краю мій, краю лагідний,
До тебе линуть думки-лелеки,
Хоч ти і такий далекий.

Тихо у гаю, зеленім гаю,
Де липа медом цвіте.
Наче у раю, тихому раю,
Пливуть тумани над Славутою-Дніпром.
І летить душа, і летить душа туди, де мати живе,
Хоч тіло закуте в тюремну московську отруту.

Блискавко, розбуди мій край.
Досить вже спати-мріяти.
Краю мій, ти від сну повстань,
Бо так у снах ти себе загубиш,
У мріях себе ти загубиш.

Прошу я, хоч на трохи ще,
Болю мій, ти полиш мене.
Птахою сизокрилою
Полинь, полинь ти на Україну,
З неволі на Україну.