Виконавець: Орест Лютий
Москаль – загарбник, наволоч і кат,
Синонім підступу й брехні:
Москаль, москаль.
Москаль, москаль.
Москаль – він українцеві не брат,
Його не любим я і ти.
Москаль лізе нагло, водку жре,
Матом криє, морду б’є,
Це тля московської землі –
Удалиє москалі.
Ти бачиш бідність, бачиш бруд?
Ти бачиш спалені поля,
Хати розбиті, рабський труд?
Все це діяння москаля!
Москаль – не росіянин, не казах,
Не білорус, не армянин:
Москаль, москаль.
Москаль, москаль.
Москаль – не українець, не латиш,
Не молдаван і не грузин.
Москаль – вічний варвар, вічний хам,
Бруд російської землі.
Чуже загарбать, знищить храм –
Все це уміють москалі.
Москаль не любить, а єбе.
Для нього вбити – це хуйня.
Одвічний блуд, одвічний гріх –
Все це ознаки москаля!
Москаль... Страшніше чорта той москаль!
А може він і сам є чорт –
Москаль, москаль?
Москаль, москаль?
Москаль... Не без урода той народ,
В якому чорт-москаль живьот.
Москаль – КДБ і Соловки
І трупом вкритая земля,
Орди диявольські полки –
Все це творіння москаля!
Брат-росіянин, зрозумій! –
Благають небо і земля, –
В собі ти москаля убий!
Убий у собі москаля!