Футу харе рама, футу харе крішна,
Висне шось моя програма – це не втiшно.
Фото Мати Харі, двері в Мері Крісмас,
У кишеню дві легені – буде бізнес.

Не аутентично, трохи істерично
І в дистанції до станції, що зветься вічне,
Я пробіг, а, дасть пан Біг, і далі бігатиму
Сантиметри, метри, кілометри, навіть милі.

Приспів: (2)
Тато-тато-тато-тато-тато-тато, я не знав.
Мамо-мамо-мамо-мамо-мамо-мамо, я не знав.
То ніхто не знав... а то ніхто не знав,
Що пролунає марсианський сигнал.

В п’ятницю тринадцятого трохи був п’яниця,
І похмілля лице мацало, фрагменти інформації
Ворошіть, але на тому боці в третім оці
Екзистенція дає аудиєнцію.

Потроху привикав би, але, звичайно, знову
Це, якби ж бо бабі дали граблі,
Виросли б гриби без траблів, (2)
Якби бабі граблі (бля).

Приспів (2)

Боже, хорони царя, і президента, і прем’єра, і банкіра, і... холєра... того, як там, тамплієра. Режисера нашого життя чекатиме смачна кутя, ноль-п’ять і, може, півпакета... (4)

Боже, хорони царя, і президента, і прем’єра... (2)