Роз’ятрений степ,
Окроплений сніг
Юнацькою кров’ю тих,
Хто спати не міг.
Завмерли слова, урвались шляхи.
В застиглих очах залишилась ти.
...Ніколи не плач... (2)

По наше ідуть скаженії пси,
Гвалтують, не шкода їм
Твоєї краси.
Прокльони і мат лунали тоді.
Ніколи не плач на радість орді.
...Ніколи не плач... (2)

В веснянім саду бринять солов’ї,
Тут вперше пізнав колись
Обійми твої.
Мені усміхнись і спробуй забуть.
Погасли вогні. Мене не вернуть.
...Тільки не плач...

Пекельну журбу навік поховай,
Рости козаків
І знов у бій проводжай.
Убий лютий щем! Чуєш чи ні?
Ще стане на всіх цієї борні!
...Ніколи не плач...