Виконавець: Фіолет
Тут такі зими, що до весни
Простіше проспати, ніж її дочекатись,
Пам’ятаєш кімнату, де ховалися ми,
Ці шпалери пожовклі й сорочки картаті...
Пам’ятаєш мене, я сміявся тоді,
Місто снігом грудневим за ніч засипало
Я ніколи не був щасливішим і ти
Не казала люблю, просто мовчки кохала
Ти за мною
Немов за стіною
Зупини цей розхристаний час
Кілометри летять за спиною
Я би все повернув
Й таких нас
Тут такі зими, батареї холодні
За вікном уночі грізно стогнуть дроти,
Ми з тобою удвох проти світу й не згодні
Що за стінами цими є інші світи
Ти за мною...
Тут такі зими, що до весни
У кімнаті живе аромат апельсинів,
Пам’ятаєш те ліжко і фільми чудні
Я там дуже багато, багато, багато покинув...
Пам’ятаєш мене, я сміявся тоді,
Мої губи у інеї пізнього січня
Ця картата сорочка так личить тобі
На годиннику ніч, надто пізно і пізно...