Так несподівано
І зовсім не чекаєш на добрі слова
Коли півпісні проспівано
Від поглядів навпроти злітає голова.
І там де очікуєш відповідь,
Скільки очей – стільки нових питань,
Чого від світу хотіли ми,
І що цей світ візьме від наших бажань.

Ми не одні, ми не спізнились
Сотні очей з нами горить,
Коли летиш то маєш крила
І цю одну неперевершену мить...

І так не хочеться
Коли в себе живеш, ти пусте ніхто
Жалкувати про те що не сталося
Набагато простіш ніж про те що було
Ми так й не навчилися,
Цінувати секунди, ловити життя
Ми поламані та не спинилися
Поки в мене є ти, а у тебе є я

Так несподівано
Без надій сподіватись на краще я вмію
Коли півпісні проспівано
Хіба змовкнути я перед вами посмію