Від мене моя дівчина пішла.
І вже не в перше.
Дверима гучно грюкнула вона.
І не в останнє.

Сказала на прощання про те, що я невдаха,
Що мама була, як завжди, права.
Багато слів образливих сказала про гітару,
І що в усьому винна лиш вона.

Приспів:
Ой посіяв козак гречку
На дубові, на вершечку.
Сам п’ю, сам гуляю
Сам стелюся сам лягаю!
Схватилася шура-бура,
Козакові гречку здула!
Сам п’ю, сам гуляю
Сам стелюся сам лягаю!
Ані гречки, ні оброку,
Ні дівчини коло боку.
Сам п’ю, сам гуляю
Сам стелюся сам лягаю!

Вона була вродлива і струнка
І з розумом дружила.
Хотіла мать порядную сім’ю
І більшого у Бога не просила.

Прокльонами жахливими ти прокляла Карпати
І взагалі всі гори на Землі.
Сказала, що не будеш більше з гір мене чекати.
Щоб я там залишався назавжди.