Приспів:
Я люблю красу, а ти неймовірно гарна.
І це не просто слова – ти, справді, прекрасна.
В шедеврах мистецтва закладена вічна краса,
А у тобі вона ожила.

Побачивши це обличчя, я спочатку не повірив.
Торкнувшись руки, подумав, що сплю.
Буває, виявляється, в реальності втіленим
Все те, про що мріяв в думках й наяву.

Коли бажання збулося – я вірив важко:
Бо стільки безнадії й нудоти було.
Фантастика... просто говорити тяжко.
Ти промінчик щастя в існування мого.